Євген Гребінка

Заграло, запінилось синєє море, 
І буйнії вітри по морю шумлять, 
І хвиля гуляє, мов чорнії гори 
Одна за другою біжать. 
Як темная нічка, насупились хмари, 
В тих хмарах, мов голос небесної кари, 
За громом громи гуркотять. 
І грає, і піниться синєє море, 
Хтось човен на море пустив, 
Бурхнув він по хвилі, ниряє на волі, 
Од берега геть покотив; 
Качається, бідний, один без весельця. 
Ох, жаль мені човна, ох, жаль мого серця! 


Вірші