В таборі

Богдан Лепкий В таборі
ISBN:
2000000000682
Видавництво:
Librarius
Мова:
українська
Автор:
Богдан Лепкий
Спосіб оплати: Ви можете оплатити замовлення карткою Visa / Mastercard у захищеному форматі на сайті.
Поширити:
Читайте у додатку:
Опис:

Петро Мальований ходив між дротами, як в менажерії звір. Голодна і неволею до розпуки доведена звірюка. Він спльовував і говорив сам до себе, мов несповна розуму.

"Ідеш направо — дріт, підеш наліво — дріт, і роби з собою що хоч. Грім би їх побив, хороба б їх видусила до лаби. І нам нема що їсти, і їм нема що їсти, а миритися не хочуть, дияволи. Перше лиш душогубів у тюрму замикали, а тепер душогуби ходять собі самопаш, а чесний народ, мов худоба в кошарі живе. Ще гірше від худоби, бо худоба — це гріш, а полонений — тягар. Чим скоріше за-ков'язне, тим краще для них, не буде даром хліба жерти. А хліб дорога річ. Перше за дві-три марки можна було в комерсанта цілу буханку купити, а нині один шматок марку коштує, та й то такий, що крізь його аж Таращу видно. Тьфу!"

Сів під решіткою, обіймив праве коліно руками і хитався направо й наліво, як від вітру пень.

"О, така гарна днина, сонінько сяє, вода журчить, травиця, ніби чуєш, росте, тільки плуг бери та гайда в поле, ори, сій, волочи. Та невже! Ти тепер не господар, не рільник, а воєнноплінний. От яке тобі ім'я підібрали, підбирав би їх дідько на вила. Та то не жарт! У мене десять десятин ріллі, і воли, і корови, і жінка, і діти. Я не хто-небудь! Найстарший син в Америку пішов, гроші робив, похвалявся, що мені золотий годинник в дарунку привезе. Мені то годинника не треба, бо я з сонця читаю, я час свій розумію, але все-таки, дивіть, який у мене син! А я тут, як каторжний який, як в менажерії мавпа, за дротами сиджу. О!"

Рекомендовані товари:

© 2020-2021 Librarius.pro - твоя зручна мобільна бібліотека. Умови використання