Ізольда білорука

Трістан блукав по лісі,
ловив зелений шум,
хотів йому віддати
своє кохання й сум.

Та ледве де береза
лагідно зашумить,
Ізольдин голос любий
він згадує в ту мить.

Крізь віття синє небо
погляне в вишині,-
Ізольдині він очі
спогадує ясні.

• АвторЛеся Українка
• ВидавництвоLibrarius
• Оригінальна назваІзольда білорука
• Тип книгиЕлектронна книга