У багатого пана було двоє синів. Старшенький удався собі тихий, слухняний, все за книжкою сидів, а меншеньке таке вродилось швидке, шаловливе, — тільки йому й діла, що гаса було по господі, шпурляє камінням та собак б’є. Раз іде старець побіля двору в сімряжці, а меншенький панич вихопивсь на вулицю та й давай цькувать його собаками. Ну, сказано: собака і на владику бреше; — от вони й рвуть, а старець уговорює панича: "Гріх тобі", каже, "синку, знущатись над старими людьми; за се", каже, "Бог тебе покарає!" А панич ще гірш цькує і язик йому висолоплює, так що старець годі вже поучати, та скоріш на втікача. Розсердився той старець на меншенького панича, та зараз святому Петрові й пожалівся. "Святий Петре", каже: "покарай його за мене, щоб він, ледащо, десятому заказав, як цькувать старих людей собаками!" А Петро й каже: "Добре, тільки не зараз; тепер воно ще дурне хлоп’я, не зрозуміє тієї й кари; а от, як виросте, то вже хіба тоді".
- АвторОлекса Стороженко
- ВидавництвоLibrarius
- Оригінальна назваДва брати
- Тип книгиЕлектронна книга