Велика кімната просто обставлена. З лівого боку, ближче до кону, канапа. За нею, в глибині, двері до кухні. Між дверима й канапою піаніно. В задній стіні вікна на вулицю; між ними двері на балкон. В правій стіні позаду двері в сіни і в другі кімнати; ближче до кону двері в кімнату Наталі Павлівни. Між дверима буфет. Посередині круглий стіл; на столі наготовлено для обіду. Наталя Павлівна, пораючись біля столу, часом виходить на балкон і дивиться на вулицю. Входить з сіней з пляшкою Пульхера.
Пульхера. Ну, пані, знаєте, що я вам скажу?
Наталя Павлівна. Ні, Пульхеро, не знаю.
Пульхера. Ну, то зараз узнаєте. Щоб я спухла, як гора, коли я ще хоч раз піду до нашого лавушника! Хай до нього чорти ходять, от що я вам скажу, пані.
Наталя Павлівна (сміючись). Чудесно сказано. То ж через що саме?
Пульхера. Через те саме, що він мене зараз так ви-страмив перед людьми, що краще б він мені помиї на голову вилив. "Ти, каже, ще довго ходитимеш до мене по книжці брать? Ти, каже, заплатила мені за той місяць? Ти, каже, у старців служиш та й сама у старчихи записалась. Ти, каже, стара жінка". Та як почав, як почав... "Поки, каже, не заплатите, нічого більше давать не буду". От вам і маєте! Хай тепер до нього хто хоче ходить, а я не хочу.
- АвторВолодимир Винниченко
- ВидавництвоLibrarius
- Оригінальна назваБрехня
- Тип книгиЕлектронна книга