У принципі, майже кожна жінка це може: вийти заміж — і почати розкопувати історії з життя попередніх поколінь свого роду; народити дитину — і почати інтенсивно пригадувати власне дитинство; провести чоловіка на війну — і почати проводити паралелі з давно відгримілими війнами. Але далеко не всі з такою любов’ю й рішучістю можуть це висловити, надавши минулому різкості теперішнього, а теперішньому — глибини минулого. Тим більше не всі це можуть висловити у віршах. А Ірина Цілик — може.
